План Виробництво чавуну: Мастильні матеріали. Особливості оформлення комплектів документів на одиничні технологічні процеси. Виробництво чавуну Історія та промислове застосування Перша згадка про чавун зустрічається у китайському літописі «Цзочжуань» у записі, що стосується 513 р. до Р. Х. Перший європейський чавун виплавляли на теренах Священної Римської імперії наприкінці XIV ст., майже одночасно в австрійській Штирії та Північній Італії З 1500 р. до 1700 р. світова виплавка чавуну зросла приблизно з 60 тис. т до 104 тис. т. (в 1,7 разів), а за все XVII ст. з 104 тис. т до 278 тис. т (1790), тобто в 2,67 разів. А за наступні 80 років з 1790 по 1870 виплавка чавуну склала 12 млн т, що в 43 рази більше ніж у 1790. На частку Англії припадало в 60 роках XIX ст. понад 50% всього виплавленого чавуну. Але в другій половині XIX ст. Англію за темпами розвитку чорної металургії обігнали США та Німеччина Залізо мало промислове застосування вже до нашої ери. У древні часи його одержували в пластичному стані в горнах. Шлак відокремлювали, видавлюючи його з губчатого заліза, ударами молота. В міру розвитку техніки виробництва залоза поступово підвищувалася температура, при якій вівся процес. Метал і шлак сталі плавитися; стало можливим розділяти їх набагато повніше. Але одночасно в металі підвищувався зміст вуглецю й інших домішок, - метал ставав тендітним і нековким. Так з'явився чавун. Пізніше навчилися переробляти чавун; зародився двоступінчастий спосіб виробництва заліза з руди. У принципі він зберігається дотепер: сучасна схема одержання сталі складається з доменного процесу, у ході якого з руди виходить чавун, і сталеплавильного переділу, що приводить до зменшення в металі кількості вуглецю й інших домішок. Сучасний високий рівень металургійного виробництва заснований на теоретичних дослідженнях і відкриттях, зроблених у різних країнах, і на багатому практичному досвіді. Чимала частка в цьому процесі належить росіянином ученим. Наприклад, російські вчені першими широко застосували природний газ для доменної плавки. Завдання чорної металургії виробляти залізо у вигляді сплавів – чавуну і сталі, які називаються чорними металами. В чистому вигляді залізо отримують і споживають в незначній кількості.         Чорна металургія займає друге місце (після енергетики) за загальною кількістю викидів в атмосферу серед галузей промисловості. Переважно викиди складаються з оксидів вуглецю (67,5% сумарного викиду), твердих речовин (15,5%), діоксиду сірки (10,8%) та оксиду азоту (5,4%). Щорічно у поверхневі водні об’єкти скидається до 1,0 млн.м3 стічних вод, з яких 85% містять значну кількість забруднюючих речовин, включаючи сульфіди, хлориди, сполуки заліза, важких металів тощо. За даними аерокосмічних знімків снігового покрову, зона дії підприємств чорної металургії простягається на відстань до 60 км від джерела забруднення        Чавун - найважливіший первинний продукт чорної металургії. Він використовується як ливарний сплав, але, основне, як сировина для виготовлення сталі. Широкому використанню чавуну сприяє його міцність та добрі ливарні якості. В машинобудуванні на долю чавунних деталей припадає 75 % від загальної маси заготовок.         Заводи з виробництва чавуну та сталі в Україні здебільш прив’язані до залізорудних гірничодобувних комбінатів і до джерел виготовлення коксу. Найбільша кількість їх розташована в районах: Наддніпрянщина (Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Запоріжжя); Криворіжжя (Кривий Ріг); Донбас (Донецьк, Макіївка, Алчевськ, Костянтинівка, Енакієво, Краматорськ); Приазов’я (Маріуполь, Керч). Виготовлення чавуну Чавун одержують в доменних печах. Металургійний цикл розпочинається з підготовки руди, з якої виготовляють чавун. Первинна підготовка руди має велике значення: чим ретельніше підготувати руду до доменної плавки, тим вища продуктивність печі, нижчі витрати палива та вища якість чавуну, що виплавляється.         Схема підготовки руди складна і має таку послідовн...